Новини | без цензури!

1/3

Ганна Герман розповіла про встановлення пам’ятника українським жертвам Голодомору 1932-33 років у центрі Вашингтона

На Всесвітній службі радіомовлення України у передачі "Українці в світі" народний депутат Партії Регіонів Ганна Герман розповіла про встановлення пам’ятника українським жертвам Голодомору 1932-33 років у центрі Вашингтона, повідомила прес-служба політика.

 

 

Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю Ганни Герман з телепередачі "Українці в світі".

 

Г.Соломінська: Наступного року в столиці Сполучених Штатів Америки Вашингтоні стоятиме пам’ятник жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні. Стоятиме у престижному місці – в центрі Вашингтона. Народний депутат Ганна Герман опікується зведенням монумента з українського боку. Вона є позаштатним радником Президента України Віктора Януковича. Я запросила до розмови пані Герман, і вона розповіла про ризики, яких вдалося оминути на шляху реалізації проекту. 

 

Г.Герман: На щастя, ми зараз можемо сказати, що побудова пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні – на етапі реалізації проекту. Я дуже щаслива, що можу сьогодні це сказати, тому що було докладено дуже багато зусиль з усіх сторін – і зі сторони Президента України, і зі сторони української діаспори для того, щоб ми нарешті почали реалізовувати цей проект. 

 

Історія цього була тривала. Колись виникла ідея самого проекту, пізніше пані Леся Курилас розробила сам проект: колоски на пшеничному полі, що мають бути у бронзі. Американська сторона надала дуже гарне, престижне місце у центрі Вашингтона. Довгий час тривала небезпека, що це місце просто пропаде, адже до реалізації проекту просто не доходило. Час спливав. І якби ми в червні цього року не зуміли розпочати реалізацію цього проекту, то сьогодні уже би не могли говорити про побудову пам’ятника Голодомору у Вашингтоні. 

 

Нещодавно я розмовляла з Послом України у Сполучених Штатах Америки: він підтвердив мені, що процес пішов, що все зараз іде запланованим шляхом. Ми будемо і далі контролювати процес. Також Міністерство закордонних справ контролює ситуацію. І думаю, що ми можемо бути тут оптимістично налаштовані.

 

Г.Соломінська: Завдяки зусиллям української громади  ще 2006 року уряд Сполучених Штатів виділив землю у Вашингтоні під меморіал Голодомору. Водночас український уряд взяв на себе відповідальність побудувати його. Однак необхідною умовою було розпочати процес до червня цього року, інакше наша країна втратила б землю під пам’ятник. Умову виконано. Уряд України виділив бюджетні кошти. Зараз відбувається остаточне узгодження усіх формальностей. Місце, виділене у Вашингтоні, престижне – неподалік Капітолію та будинку Федерального уряду. 

 

 

40x60-2

 

З американського боку встановленням пам’ятника опікується Михайло Савків – голова Комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору у США. Я попросила його розповісти, над яким етапом вони працюють зараз.  

 

М.Савків: Ми як українська громада працюємо над цим проектом вже понад 10 років. Ми почали із законопроекту тут, у Вашингтоні, із пропозицією, щоб український уряд подарував цей пам’ятник для Сполучених Штатів. І якраз нам спричинилося до того, що цей закон був підписаний президентом Бушом у 2006 році. Власне зараз ми працюємо над тим, щоб всі фонди, всі кошти на пам’ятник були готові, після того ми вже отримаємо усі дозволи на те, щоб споруджувати цей пам’ятник на наступний рік, до 81-ї річниці Голодомору. Гроші забезпечує Україна. Очевидно, що остаточні кошториси ще переглядаємо. Вважаю, що фонди і кошти будуть на місці.

 

Г.Соломінська: Цю важливу тезу про те, що кошти знайдено та спрямовано на потреби пам’ятника, підтверджує і Ганна Герман. Крім самого пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні, ймовірно, стоятиме ще Будинок пам’яті, де американці змогли б більше дізнатися про трагедію Голодомору в Україні, та, врешті, й саму нашу країну. Слово – Ганні Герман.

 

Г.Герман: Було задумано, що це будуть державні кошти. Але що таке зараз, в часи кризи, знайти такі великі гроші для реалізації такого проекту, коли в нас стоять питання соціальної допомоги і так далі. Тому ми вирішили зробити в такий спосіб: знайти спонсорські кошти, а пізніше, коли надійдуть державні кошти, використати державні кошти для створення Будинку пам’яті, музею Голодомору у Вашингтоні.

 

Маю велику надію на те, що президенти обох країн – України і Сполучених Штатів знайдуть можливість відкрити цей пам’ятник. Бо це – дуже важливий, дуже значимий слід України у світі. І ще більш важливо, що українці зуміли домогтися того, що цей момент в історії буде зафіксовано у столиці держави – світової потуги. І люди, які будуть проходити центром Вашингтона, завжди зможуть прочитати слово «Україна». Це вже багато для нас значить. Хоча це сумна сторінка нашої історії, але вона важлива, вагома, і має величезний вплив на весь перебіг світових подій і процес утвердження України у світі. 

 

Г.Соломінська: 2008 року Міністерство культури та туризму України здійснило конкурс на кращий проект пам’ятника. Було понад 50 учасників. І лише один конкурсний проект меморіалу прибув із Вашингтона. Врешті, саме він і здобув перемогу. Його автор – Лариса Курилас, американка з українським корінням. Вільно розмовляє українською. Сама є архітектором, і має невеличку приватну фірму у Вашингтоні. А участь у конкурсі вважає найголовнішою справою свого життя. Я попросила пані Ларису пояснити, яким чином їй вдалося втілити трагічну ідею Голодомору у проекті. 

 

Л.Курилас:  Як можна зобразити ідею Голодомору, як можна передати цю ідею американцям, які дуже мало знають про Україну? Вони знають, що Україна колись була житницею Європи. На підставі цієї ідеї подумала, що пшениця як символ була би зрозуміла американцям. Я подумала, що якби ця пшениця переходила від високого рельєфу до негативу, було би передано ту ідею, що голод був штучним, а не натуральним. Протягом 10 метрів пшениця буде виставати зі стіни, а тоді буде входити у стіну. Буде перехід від позитиву до негативу. Я хотіла, аби американські глядачі зрозуміли цілий термін «голодомор» - слово, яке не знане американцям. На фоні пшениці виступатимуть літери «Голодомор», цей термін тоді знатимуть, і будуть асоціювати український голод з тим терміном. Дуже зацікавлений глядач зможе в інтернеті також прочитати більш докладно про Голодомор.  Також у пам’ятнику буде вживаний мотив Василя Кричевського, який він спроектував. Це віддзеркалює знущання над українською культурою, знищення цілої генерації потенційної творчості в Україні.

 

Г.Соломінська: В Америці дійсно дуже мало знають про трагічну історію Голодомору, про сучасну Україну та українців. Але масштаби штучного голоду настільки вражаючі, що американський конгресмен за власною ініціативою лобіював закон про встановлення пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. Америка – одна з найдемократичніших країн світу, і тому саме тут має стояти цей пам’ятник як нагадування про знищене покоління українців, як застереження, щоб подібне жахіття ніколи не повторилося у світі.

 

Л.Курилас: Деякі американці дивуються, чому ставити у Вашингтоні, в Америці пам’ятник українським жертвам. Але причина в тому, що український Голодомор є прикладом геноциду, це не має ніде і ніколи у світі повторитися. 

 

Один конгресмен, котрий є дуже позитивно наставлений до України, Сандер Левін з Детройту, був спонсором у Конгресі цього закону про встановлення пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. У Детройті є велика українська громада. Певного часу багато українців працювали у автомобільних фабриках. Цей конгресмен репрезентує їх у американському Конгресі у Вашингтоні. Америка як країна не хоче, щоб були взагалі геноциди у світі. Думаю, що наш проект допоможе з тим, щоб американці мали краще розуміння про Україну. Українська громада в Америці за це постійно бореться, щоб світ знав, що є окрема незалежна країна, яка називається Україна.

 

Г.Соломінська: Михайло Савків, як і Лариса Курилас, вважає своїм завданням, щоб у американському суспільстві якомога більше знали про Голодомор в Україні, щоб трагічна історія ніколи не повторилася у світі. 

 

М.Савків: Ми хочемо споруджувати цей пам’ятник тут, у Вашингтоні, з тим, щоб це було як знак історії, що відбулося в Україні. Дуже мало, на жаль, американців знають про це. Ми маємо дуже гарну ділянку, повз котру проходять багато туристів. Вважаю, що це буде великим уроком для кожного туриста або пересічного перехожого, котрий проходитиме повз пам’ятник, дізнатися про український Голодомор і отримати більше фактів про цю трагедію. На це ми і орієнтувалися у наших планах збудувати цей пам’ятник – щоб пересічний американець чи туристи трошки більше розуміли, і сприйняли до уваги, що відбулося в Україні у 1932-33 роках.

 

Г.Соломінська: Для української діаспори це вже буде другий пам’ятник у Вашингтоні. Перший – Тарасові Шевченку – стоїть вже майже 50 років. Там наші співвітчизники можуть зібратися, вшанувати пам’ять полеглих, а також поспілкуватися, та й просто розказати усім небайдужим про Україну, її світочів та історію. Про велике значення для української діаспори пам’ятника жертвам Голодомору говорить Михайло Савків.

 

М.Савків: Для української діаспори – це один з найбільших моментів, що може бути. Ми як українська діаспора у Сполучених Штатах вже існуємо понад 125 років. Наступного року буде нагода відсвяткувати 50-ліття спорудження пам’ятника Тараса Шевченка тут, у Вашингтоні. Це є подія в історії, не лише в українській історії, але й подія у світовій історії. Це велике зрозуміння для нас як української громади, що ми хочемо віддати щось для американського суспільства. Для нас це дуже потішаюче. Очевидно, що цей пам’ятник вже буде тут на віки вічні, так би мовити. Наші нащадки знатимуть про це, так само і майбутні американці будуть трошки більше знати і приймати до уваги значення українського Голодомору.

 

Г.Соломінська: Отак спільними зусиллями Української держави та української діаспори в самому серці Америки, у її столиці, стоятиме пам’ятник жертвам Голодомору. До здійснення цього свої зусилля долучають і гості моєї передачі – Ганна Герман з України, Михайло Савків та Лариса Курилас з Америки. 

 

Меморіал має нагадувати людству про найбільшу трагедію ХХ століття – геноцид українського народу, слугувати застереженням від будь-якої тоталітарної системи та свідчити нам усім про цінність нашого життя і важливість власної позиції. 

 

 

Розмовляла: Галина Соломінська

 

Поділитись новиною:

28 Серпня, 2013

Найкоментованіші новини

Автор матеріалу: Свобода Слова в Україні

Коментарі

Дану новину ще ніхто не коментував. Ви можете бути першим!

Залиште свій коментар


*не обов′язково

Залиште свій коментар через Facebook

Залиште свій коментар через Вконтакте