Новини | без цензури!

1/3

360-річчя Переяславської ради святкували за радянським сценарієм

Опинившись у вирі політичних пристрастей, українська громадськість фактично забула, що 18 січня виповнилося 360 років від дня Переяславської ради, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким висловилася за перехід України під зверхність московського царя

Історики по-різному оцінюють той  крок українського гетьманства: від вимушеного військового союзу за умов відсутності політичних соратників до цілковитої втрати самостійної політики. І нині ми не маємо виваженої оцінки Переяславської ради і її наслідків із погляду сучасної незалежної держави, а натомість побутують тиражовані міфи радянської доби.

Саме цим і скористалися для пропаганди «Русского міра» і «Тайожного» союзу та власного піару українські комуністи, вітренківці та медведчуківці. Надихала їх на численні українофобські акції Москва.

Головною подією святкувань 360-річчя Переяславської радистав так званийсобор слов'янських народів України, Росії та Білорусі, влаштований у  Переяслав-Хмельницькому за участю депутатів Верховної Ради України та Державної Думи Росії. Диригував цим зібранням московський гість - директор інституту країн СНД Костянтин Затулін. Його підспівувачами з українського боку були академік НАНУ Петро Толочко, який дотримується установок офіційної радянської історіографії, як воша кожуха, та український політик, відповідальний секретар Євразійського соціалістичного конгресу Сергій Кіяшко. Сидячи у президії поруч із Затуліним, вони першими палко підтримали його пропозицію оголосити 18-е січня Днем єднання трьох братніх народів і відзначати його в Росії, Україні та Білорусії на державному рівні. Цю затію благословив у надісланому собору привітанні й найактивніший проповідник «Русского міра» москвопіп Кирило (Гундяєв). Фактично це була досить вдало проведена спецоперація проросійських сил, направлена проти незалежного устрою нашої держави.

Такий само зміст і вигляд мали також численні мітинги, марші та автопробіги, ініціаторами яких були Прогресивна соціалістична партія України Наталії Вітренко, громадська організація «Український вибір» Віктора Медведчука та КПУ Петра Симоненка. Відбувалися вони головним чином на сході й півдні країни, а до їх проведення долучалися численні проросійські громадські організації та козацькі об’єднання.

В Одесі на мітингу біля пам’ятника Богдану Хмельницькому учасники акції зв’язали 5-метрові прапори України і Росії у «вузол дружби», хоч на 23-у році незалежності він може символізувати хіба що «зашморг дружби», з допомогою якого впродовж трьох з гаком століть «старший брат» тримав нашу країну у своїх лабетах. У прийнятій учасниками мітингу резолюції головний постулат висловлений вітренківцями чітко: «Ми за вступ України у Митний союз і Євразійський союз. Ми заявляємо: Україна, Росія, Білорусь – нам потрібен новий Союз!».

Подібні заходи відбулися майже в усіх містах Криму. Там до ПСПУ та КПУ активно долучилися партії антиукраїнського спрямування «Русский блок», «Союз» а також «Русское движение Крыма» і «Крымский казачий союз». Свою лепту внесла і президія Верховної Ради Криму. У заяві, прийнятій з нагоди 360-річчям Переяславської Ради, вона підтримала ініціативу Костянтина Затуліна відзначати день 18 січня «як символ нерозривної дружби братніх народів України та Росії». Більше того, автори заяви вважають, що Україна раз і назавжди зробила свій вибір на Переяславській Раді й «цей вибір не підлягає перегляду». Тож кримські парламентарії фактично відмовляють українцям у праві самим обирати нині геополітичний вектор країни. Курс лише на Схід, а в Європу – зась.

Переглядаючи хвалькуваті звіти про святкові заходи на сайтах Вітренко та Медведчука, уражаєшся їхній зухвалій упевненості, що учасники влаштованих ними мітингів і маршів висловлюють прагнення всіх жителів своїх міст жити у Митному союзі. Ну як, скажімо, можна всерйоз сприймати подібні заяви від п’ятдесяти (цифра явно завищена) літніх людей Миколаєва, які погожого дня прогулялися містом із плакатом «Навеки с Россией!»? Ностальгуючі більше за своєю минулою молодістю, ніж за почилою в бозі комуністичною імперією, «совки» можуть викликати в орієнтованих на європейські цінності сучасних українців хіба що співчуття. Тож не слід дивуватися, що відзначали вони 360-річчя Переяславської ради за радянським сценарієм. Коли ці люди підуть у засвіти, щезнуть і політичні сили, що живуть нині на експлуатації їхніх застарілих уявлень про нашу минувшину та їхнього менталітету.

Поділитись новиною:

20 Січня, 2014

Найкоментованіші новини

Автор матеріалу: Сергій Горицвіт

Коментарі

Дану новину ще ніхто не коментував. Ви можете бути першим!

Залиште свій коментар


*не обов′язково

Залиште свій коментар через Facebook

Залиште свій коментар через Вконтакте