Новини | без цензури!

1/3

Нинішня влада знищує наукову інтелігенцію

«Чим менш освічений народ – тим легше ним керувати» - істина відома з давніх-давен. 

Проте, жодна влада в історії незалежної України так активно не втілювала цю ідею в життя, як нинішня. Таких кардинальних змін, які сьогодні переживає освітня галузь із роду-віку не було. Причому всі ці реформи спрямовані на поступове зниження інтелектуального та розумового розвитку суспільства. А саме - масове закриття  шкіл, навчальних закладів, наукових установ; тотальні скорочення вчителів; ускладнення навчальних програм для школярів до рівня університетських; підвищення вимог до отримання наукових ступенів і т. п.

А чого лише варта затверджена постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 656! Це ж просто знущання над науковцями! Щоб не бути голослівними спробуємо прорахувати – скільки коштів необхідно мати науковцю, щоб отримати звання доцента за новими вимоги.

Так ось згідно нововведеної постанови вчене звання доцента та професора присвоюють працівникам вищих навчальних закладів, які пройшли стажування за кордоном, мають наукові праці у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз, володіють іноземною мовою на рівні не нижче В2.

Розпочнемо з стажування, приміром найближчою і найдешевшою для нас є Польща. На квитки в обидва боки Ви витратите близько 1 500 гривень, двотижневе прожиття в тризірковому готелі вартуватиме 12 000, а на харчування піде близько 3000-4000 гривень. Так ось, таке європейське стажування обійдеться всього-навського в 17 000. Причому після такої економпоїздки, де будете заощаджувати на харчах, не відомо чи ви не приїдете з гастритом чи виразкою шлунку, який треба буде лікувати на Батьківщині. А коли порівняєте європейські ціни з нашими зарплатами, то й до нервового зриву недалеко..

Про стажування в Швеції, США чи Німеччині я й думати боюся. При наших заробітках – це утопія.  Якщо ви розраховуєте на гранти, то розчарую – їх кількість мізерна в масштабах країни.

Другою умовою є володіння іноземною мовою на рівні не нижче В2. Зауважу, що це розуміння основних ідей складних текстів, технічні (спеціалізовані) дискусії за фахом; спілкування з носіями мови  без будь-яких труднощів, аргументоване вираження своєї думки з різних питань. За думкою світових експертів DeutscheWelle цей рівень досягається після 400 годин вивчення мови. Якщо врахувати віковий ценз претендентів на професорів, то це люди після 40 років, які вже й не пам’ятають шкільної програми з іноземної мови. Відтак, нашим науковцям треба йти на курси з вивчення мов. Ціна однієї години – 70 гривень, а потрібно відвідати хоча б 20 уроків, що складає порядку 1500-2500 гривень.

І нарешті публікації у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз. Одна стаття обійдеться мінімум в 50 євро, а треба їх не менше трьох. Так ось на публікації ви витратите мінімум 5 000 гривень.

Ось і маємо невтішний результат – сума всіх показників необхідних сьогодні для отримання вченого звання складає близько 25 000 гривень. Ось вам і геноцид! Тобто, сьогодні науковець для отримання звання має віддати свою річну зарплату! Хоча, в принципі заради атестата європейського зразка можна рік і поголодувати разом із сім’єю та дітьми!

Для порівняння з часів Незалежності і до нинішнього року єдиним пунктом витрат для здобуття вчених звань були публікації в фахових українських виданнях та наявність декількох наукових праць, вартість яких в десятки разів нижче ніж в журналах світових наукометричних  баз.

Мабуть, не дарма наш далекоглядний Петро Порошенко в своїй передвиборчій програмі на кандидата в президенти зауважував: «Я за потужні грошові вливання в освіту». Єдине, що він не уточнював, що ці вливання мають робити наші науковці з власної кишені…

Поділитись новиною:

27 Березня, 2016

Найкоментованіші новини

Автор матеріалу:

Коментарі

Дану новину ще ніхто не коментував. Ви можете бути першим!

Залиште свій коментар


*не обов′язково

Залиште свій коментар через Facebook

Залиште свій коментар через Вконтакте